Викладання математики у 9-х класах у 2017-2018 н.р.

                                  Ткаченко Л.А.,

                                                        методист науково-методичної лабораторії

                                             природничо-математичних дисциплін

Викладання математики  у 9-х класах у 2017-2018 н.р.

Говорять, що для вивчення математики необхідні особливі здібності, ця думка помилкова, для математики необхідне логічно правильне мислення. Якщо виховання правильне – ця здібність може бути розвинута у кожної дитини. Мета шкільного навчання має полягати в розвитку логічно вірного мислення.

В.Єрмаков

Україна прагне інтегруватися до європейського та світового освітнього простору, де пріоритетом є формування цінностей та компетентностей учнів. Для досягнення цієї мети необхідно реформувати вітчизняну систему освіти, суттєво оновити зміст й методику навчання, що в свою чергу, вимагає вдосконалення процесу викладання математики в школі. У системі навчальних активне застосування мають знайти найбільш
ефективні методи і прийоми організації навчання учнів, які
сприятимуть орієнтації на розвиток особистості шляхом створення умов для широкого аналізу фактів, уміння самостійно працювати, вчитися самому.

Математика, як шкільний предмет, має достатній потенціал для формування та розвитку якостей необхідних людині, щоб бути успішною в сучасному житті. Головне завдання  вчителя математики - розвивати математичні здібності і навички учнів, підвищувати престиж знань, формувати не тільки математичні, але й ключові компетентності, тобто формувати вміння, використовувати набуті, в процесі навчання, знання в повсякденному житті. Значимість та успіх  кожного громадянина суспільства на ринку праці надзвичайно зростає завдяки його математичній підготовці і вмінню використовувати її в своїй трудовій діяльності.

Головним нормативним документом, що визначає вимоги до освіченості учнів основної і старшої школи та гарантії держави у її досягненні є Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти. У 2017/2018 навчальному році буде продовжуватися впровадження його нової редакції, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти». Оновлений навчальний зміст опановуватимуть учні 5-9 класів (дев’ятикласники – вперше).

Особливістю організації навчально-виховного процесу в сучасній школі є організація на досягнення всіма учнями обов’язкового рівня математичної підготовки і створення умов для навчання на більш високому рівні тим учням, які мають здібності, інтерес до предмета. 

Формування інформаційно-комунікаційної компетентності учнів, зміст якої є інтегративним, відбувається у результаті застосування діяльнісного підходу під час вивчення математики. Навчальними програмами обов’язково передбачається внесок предмета у формування зазначеної компетентності.

В умовах реформування та модернізації математичної освіти в Україні все частіше стали говорити про парадокс: програми з математики стають більш об’ємними, але це не призводить до покращення  щодо якості. З кожним роком навчання учні отримують величезний обсяг інформації, який потрібно переробити, усвідомити, навчитись застосовувати на практиці, і до того ж за менший, ніж раніше, час. Перевантаження матеріалу великою кількістю правил, формул, теорем і означень не дає можливості учням їх засвоїти і призводить до механічного запам’ятовування без достатніх логічних зав’язків.

Викладання математики у 2017-2018 навчальному році проходитиме за  оновленими програми затвердженими Міністерством освіти і науки України. Ознайомитись з цими програмами можна на сторінці Навчальні програми сайту Міністерства освіти і науки України за посиланням http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html

    Оновлена  Програма для 9 класу  представлена в табличній формі  і складається з двох частин: очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності учнів та змісту навчального матеріалу. Перша частина орієнтує на результати навчання, які є об’єктом контролю і оцінювання;  у другій частині вказано матеріал, який підлягає вивченню у відповідному класі. На основі програми та орієнтовних тематичних планів учитель розробляє
календарно-тематичний план, у якому конкретизується обсяг
навчального матеріалу. При цьому необхідно планувати проведення уроків узагальнення знань, умінь, навичок та  корекції знань, умінь, навичок (після контрольної роботи). У календарно-тематичному плануванні значні за обсягом теми доцільно поділити на підтеми (10–15 годин), які містять
логічно завершений навчальний матеріал та звернути увагу на необхідність проведення різних видів самостійних робіт, включати завдання практичного характеру.
            Навчально-методичне забезпечення, рекомендоване
Міністерством освіти і науки України до використання в
навчальних закладах, зазначено у переліках навчальних програм,
підручників та навчально-методичних посібників, розміщених на
офіційному веб-сайті Міністерства освіти і науки України
(www.mon.gov.ua). Під час підготовки вчителів до уроків радимо
використовувати періодичні фахові видання: «Математика в
рідній школі», «Математика», «Математика в школах України».

Для реалізації шкільних програм з математики  28 квітня 2017 року Колегія МОН України затвердила перелік підручників для 9 класу загальноосвітніх навчальних закладів, що видаватимуться за кошти державного бюджету у 2017 році. Відбір підручників відбувався у два етапи:

• на першому – здійснювалася науково-методична експертиза проектів підручників;
• на другому – голосування вчителів та адміністрацій шкіл за те чи інше видання.

Електронні версії макетів підручників  розміщались на державному ресурсі – Репозитарії навчальних матеріалів, і вчителі через особисті кабінети голосували за них. На відміну від попередніх років, коли голосування відбувалося на комерційних ресурсах, в цьому році Репозитарій навчальних матеріалів було розроблено та пілотовано в державній установі – Інституті модернізації змісту освіти.

У цьому році вперше, електронні версії підручників, які друкуватимуться державним коштом, будуть розміщені у вільному доступі на сайті МОН.

        Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів основної і старшої школи розроблені відповідно до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти та наказу МОНмолодьспорту від 13.04. 2011 року № 329 «Про затвердження Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти» та
критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з математики,
затверджених наказом Міністерства освіти і науки, молоді та
спорту України від 30 серпня 2011 року № 996 «Орієнтовні
вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі
загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової
навчального плану», які набувають чинності поетапно, зокрема ­ у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2017/18 навчального року. Обов’язковому оцінюванню підлягають навчальні досягнення учнів з інваріантної та варіативної складових (курси за вибором, спеціальні курси) робочого навчального плану закладу. Не підлягають обов’язковому оцінюванню навчальні досягнення учнів із факультативних, групових та індивідуальних занять, які фіксуються в окремому (спеціальному) журналі.
Контроль навчальних досягнень учнів здійснюється у вигляді
поточного, тематичного, семестрового, річного оцінювання та
державної підсумкової атестації. Формами поточного оцінювання є індивідуальне та фронтальне опитування; тестова форма контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів; робота з графіками, схемами,
діаграмами; виконання учнями різних видів письмових робіт;
взаємоконтроль учнів у парах і групах; самоконтроль тощо.
Поточне оцінювання учнів із математики проводиться
безпосередньо під час навчальних занять або за результатами
виконання домашніх завдань, усних відповідей, письмових робіт
тощо. Інформація, отримана на підставі поточного контролю, є
основою для коригування роботи вчителя на уроці.
Поточне оцінювання учнів учитель повинен здійснювати
обов’язково з відповідними фіксованими записами в журналі.
Тематичному оцінюванню навчальних досягнень підлягають
основні результати вивчення теми (розділу). Під час вивчення
кожної теми учитель підтримує зворотній зв’язок з учнями через:
поточне оцінювання, перевірку виконання домашніх завдань,
ведення зошита, проведення 1–2 коротких самостійних робіт (10–
15 хвилин), діагностичної самостійної роботи (25–45 хвилин),
письмової контрольної роботи. Тематична оцінка виставляється за результатами опанування учнями матеріалу теми впродовж її вивчення, з урахуванням поточних оцінок, різних видів навчальних робіт (самостійних, контрольних) та навчальної активності школярів. У процесі вивчення значних за обсягом тем можливе проведення  декількох проміжних тематичних оцінювань.

         Зміни у підходах до оцінювання навчальних досягнень  учнів у системі загальної середньої освіти спонукають переглянути вимоги до виконання письмових робіт та перевірки зошитів з природничо-математичних дисциплін, які регламентуються методичним листом Міністерства освіти і науки України від 27.12.2000 № 1/9-529 «Орієнтовні вимоги до виконання  письмових робіт і перевірки зошитів з природничо- математичних дисциплін у 5-11 класах» ( окрім кількості контрольних робіт). Вимоги щодо письмового оформлення робіт з математики не повинні зводитись до нав’язування учням єдиної форми запису розв’язування задач і вправ. Останні можуть мати  скорочений вигляд, адже вміння стисло і чітко записувати розв’язання задачі свідчить про достатній рівень розвитку логічного мислення.

Вимоги щодо обсягу домашніх завдань регламентуються методичним листом Міністерства освіти і науки України від 29 жовтня 2007 року № 1/9-651 «Про обсяг і характер домашніх завдань учнів загальноосвітніх навчальних закладів».
Вимоги до ведення класного журналу регламентуються наказами Міністерства освіти і науки України від 03 червня 2008 року № 496 «Інструкція з ведення класного журналу учнів 5–11 (12) класів ЗНЗ», від 10 травня 2011 року № 423 «Про затвердження єдиних зразків обов’язкової ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності».

          Забезпеченню високого рівня викладання математики, підвищенню рівня навчальних досягнень учнів сприяє наявність обладнаного навчального кабінету у відповідності до Положення про навчальні кабінети з природничо-математичних предметів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 14 грудня 2012 року № 1423, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 03 січня 2013 року за № 44/22576). Під час роботи в кабінеті математики доцільно керуватися інструктивно-методичними матеріалами «Безпечне проведення
занять у кабінетах природничо-математичного напряму
загальноосвітніх навчальних закладах» (лист Міністерства освіти
і науки, молоді та спорту України від 01 лютого 2012 № 1/9-72).
         Необхідною умовою підвищення якості освіти є запровадження в навчальний процес інформаційно-комунікаційних технологій та їх ефективне використання. Одним із перспективних напрямів інформатизації шкільної математичної освіти є використання  в навчальному процесі систем комп’ютерної математики, зокрема, систем динамічної математики. В процесі навчання математики учитель має можливість використати найбільш поширені інтернет-середовища, які підтримують вивчення шкільного курсу математики. Інформація з якою кожен охочий зможе познайомитись розміщена на сайтах:

-         http://www.dynamicgeometry.com/  (блокнот геометра);

-         https://www.geogebra.org/ ;

-         http://dg.osenkov.com/index_ru.html  –DG (Динамічна геометрія);

-         http://faculty.uaeu.ac.ae/I_Zembat/wgengenter.htm ;

-         http://pro-spo.ru/linuxob/2097-geometria  – Geometria;

-         http://raumgeometrie.de/drupal/  - Archimedes Geo3D.

-         https://www.desmos.com/

       Сучасні інноваційні педагогічні технології дозволяють максимально підвищити ефективність навчально-виховного процесу, надають можливість   всіх учнів залучати до активної, творчої навчальної діяльності, до процесу самонавчання, самореалізації, вчити  спілкуватися, співпрацювати, критично мислити, відстоювати свою позицію. Результатом навчання на основі сучасних інноваційних технологій є формування висококомпетентної особистості, яка володіє всіма життєвими компетентностями; у якої встановлені тісні зв’язки із суспільством, особистість може успішно самореалізуватись в соціумі як свідомий громадянин, відповідальний сім’янин, високий професіонал, здатний  успішно функціонувати в сучасному євроінтегрованому суспільстві.

Але без міцного збереження набутих знань, без уміння відтворювати в необхідний момент раніше засвоєний матеріал, вивчення математики пов’язане з великими труднощами і не дає належного ефекту.  Незважаючи на те, наскільки зрозуміло викладено матеріал у підручниках, наскільки чітко складено  деталізовані програми, методичні рекомендації щодо викладання предмета саме дії вчителя на уроці значною мірою впливають на якість навчання учнів,  саме вчитель є рушійною  силою, яка сприяє ефективному  впровадженню навчальних програм, інноваційних технологій. Надзвичайно важливим є те, що вчитель знає і уміє робити. Тому професійний розвиток вчителів є центральною проблемою при спробі змінити або реформувати освітню систему.