Поради учням-членам МАН щодо підготовки на захист

Поради учням-членам МАН щодо підготовки на захист

Перед захистом потрібно:

 1. Дізнатися, хто буде в журі (особливо коли робота має наліт ідеологічності, що часто трапляється в літературознавсті). Не дражніть журі, воно завжди праве. А от якщо це прихильники тих самих ідей, що в роботі, вам тільки на користь.

2. Написати виступ відповідно до норми часу. Він має бути точним і лаконічним. Будьте готові до того, що кількість часу уріжуть вдвічі, щоб учень не викреслював у судомах потрібне. Краще підготувати два виступи – стислий та повний, і спробувати їх комбінувати. Кожна теза виступу повинна мати номер, який збігається в обох варіантах.

3. Вивчити виступ напам’ять (учневі). Листочок – щонайменше несолідно для юного науковця, а от розповідь – ще один пункт «піару». Але це має бути не тараторіння визубреного тексту, а свідома мова впевненої і абсолютно компетентної у власній темі людини.

4. Прочитати вивчений виступ перед дзеркалом вголос як мінімум тричі. Виявити всі складності вимови і ліквідувати їх. Це передусім слова, довші за три склади (не намагайтеся вразити іноземними термінами, то моветон) і речення, довші за півтора рядки. В ситуації підвищеного нервового напруження спіткнутися можна на рівному місці, а „невимовний” виступ – яма самому собі.

5. Прорахувати час: на якій хвилині починаються тези, висновки. Час потрібно рахувати, як у голлівудському бойовику – по секундах. Краще розповісти швидше, але без тараторіння.

6. Дізнатися, як визначають порядок виступів. Якщо за алфавітом, а у вашого учня прізвище Яковенко, то після прослуховування 25-ти учасників журі буде дрімати і навряд чи оцінить виступ.

Виступ повинен містити:

1. Короткий переказ вступу з усіма його пунктами (новизна, актуальність, дослідники, предмет, об’єкт, мета тощо).

2. Короткий тезовий виклад змісту. Гасло – „дорожче себе продати”, тобто розповідати потрібно не про об’єкт дослідження, а про власні здобутки у розкритті теми: що зробив учень? що нового він відкрив? які перспективи?

3. Короткі висновки.

            Під час виступу: не хвилюватися, дивитися в очі колегам і журі. Говорити коротко і впевнено. Пам’ятати, що більше семи речень людська пам’ять не опрацьовує, тому кожна думка має вміститися в цей об’єм. Не боятися збитися – текст виступу має лежати перед очима й учневі пробачать заглядання туди. Звернути увагу на фрази, що членують виступ і активізують увагу: „як показало дослідження”, „коротко повторимо хід думки”, „підіб’ємо висновки” тощо.

Типові труднощі:

[!] Журі, яке спить. Якщо виступ уже 20-й і далі – навряд чи вас почують повністю. Для протидії запасіть кілька „будильників” – прийомів активізації уваги журі та залу. Це можуть бути музична демонстрація, сценічна декламація учня. Його завдання – розбудити всіх.

Якщо журі починає нудьгувати, то у Вас є ще один козир „у рукаві” – скорочений варіант виступу. Учень змінює стиль, швидко й активно закінчує доповідь, – це може поліпшити її емоційний „шлейф”.

 [!] Перебивання на кшалт „закінчуйте!” буває, коли вичерпано ліміт часу, або коли журі вирішило, що треба швидше закінчувати. І ось фраза пролунала, а доповідач – тільки на середині. Вирішення просте: гучно лунає сакраментальна фраза: „Отже, зробимо короткі висновки” і в учня є як мінімум півтори хвилини, коли його слухають. За цей час він повинен встигнути довести до кінця останню думку (30 секунд = 2 речення) і зробити висновки (1 хвилина = 5 речень).

 [!] Технічні проблеми. Треба поставити пісню, а нема магнітофона чи CD-плеєра тощо. Тому: ніколи не сподівайтеся на проектор (його або не буде, або електрику вимкнуть, або розетки не такі, або ще щось). Якщо є графічні ілюстрації, майте на увазі: час розвішування їх на дошці і знімання, а також відповідна біганина по аудиторії може роздратувати журі, тому краще обійдіться силою слова. Демонстрація „з рук” виглядає несолідно. Дошки, до речі, може й не бути (коли виступи відбуваються в залі). Для музики майте з собою плеєр і маленькі активні комп’ютерні колонки – це застрахує від злого випадку, а також звеселить. Презентації у PowerPoint – це непогано, але знову-таки – достатньо дрібнички і все піде шкереберть.

 Запитання журі. Їх мета – з’ясувати, чи насправді учень писав роботу (випадки учительського писання, чи навіть учительського списування – близько 40-50 відсотків робіт, і журі про це відомо).

Запитання можна умовно поділити на три групи: до тексту, методології і списку літератури.

1. Запитання до тексту. Це найчастіше прості „зачіпки” типу: „що ви маєте на увазі, вживаючи термін…?” І якщо робота під зав’язку напхана „екзистенціалізмами”, „симулякрами” та „інтенціоналами”, будьте певні – спитають усе. Більше того, можуть спитати про доречність вживання термінології. Полюбляють поцікавитися знанням імен та доробків учених, на яких посилається учень (особливо коли їх багато і вони гучні).

2. До методології. Це питання типу „якими методами літературознавчого аналізу ви користувалися під час написання роботи?”. Проінструктуйте учня.

3. Запитання до списку літератури – невичерпне джерело конфузу учнів і розваги для журі. Не секрет, що більшість списків містять чимало книжок, яких ні учень, ні вчитель в очі не бачили. І запитання „наугад”: „а про що йдеться в цьому дослідженні?” згубило чимало здібних юних науковців. Будьте уважними – не пишіть у списку зайвого, добре вичитуйте. Особлива увага приділяється правильному оформленню, не полініться тричі його вичитати.

Для запитань, відповідь на які невідома, є набір стандартних „відчіпок”: „Цей аспект проблеми не входить до об’єкту дослідження”, „На жаль, час виступу не дав можливості розкрити це питання, але воно описане в роботі”, „На жаль, регламентований обсяг роботи не дав можливості розкрити всі сторони цієї багатогранної проблеми” тощо.

Питання з залу – це найчастіше скромні спроби „завалити” конкурента. Їх потрібно повертати собі на користь і використовувати відповідь для точнішого розкриття своїх тез.

 Особливу увагу слід звернути на етикет виступу – від зовнішнього вигляду до формул ввічливості. Нагадаємо: «Високоповажний пане(і) голово журі, вельмишановні члени журі, шановні керівники команд, любі колеги! Вашій увазі пропонується дослідження на тему….»; «Дякую за запитання….», «Дякую за увагу…» тощо. Взагалі, емоційне враження від виступу – це 49 відсотків оцінки.

Захист наукової роботи

Захист наукового дослідження – завершальний етап конкурсу наукових робіт учнів в системі МАН України.

На основі  положення «Про проведення Всеукраїнського  конкурсу-захисту науково-дослідних робіт учнів-членів Малої академії  наук України» під час захисту досліджень оцінюється:

-         аргументоване доведення наукової проблеми;

-         чіткість,  логічність, лаконізм викладення матеріалу;

-         загальна ерудиція і грамотність;

-         використання наукової термінології;

-         вільне володіння матеріалом дослідження;

-         культура мовлення під час  виступу;

-         повнота, вичерпність відповідей;

-         якість та доцільність використання наочних матеріалів дослідження (схеми,  таблиці, діаграми, мультимедійний супровід тощо);

-         активна кваліфікована участь у дискусії.

Готуючись до виступів, у школярів зазвичай виникає низка запитань:

-         як сформулювати ту чи іншу думку, щоб зробити її  більш ясною;

-         яким чином розподілити матеріал доповіді;

-         як використати наявні факти й аргументи.

Поради для доповідачів-членів МАН:

1. Доповідь має бути короткою та чіткою.

2. Завдання доповідача переконати слухачів, довести свої головні тези.

3. Для вирішення поставленої мети добре подумайте над таким:

-         якою бачиться вам структура вашого виступу;

-         які думки та почуття хочете ви  викликати у слухачів;

-         які прийоми (риторичні запитання, зіставлення фактів, інтонаційні засоби) залучення уваги слухачів ви використаєте у своїй промові;

-         які приклади з творів літератури чи інших видів мистецтв ви включите у свій виступ;

-         стежте  за правильністю мовлення під час виступу,  звертайте увагу на плеоназми (мовленнєва надмірність), тавтологію (повторення спільнокореневих слів), невиправдане використання вставних зворотів та речень, слів-паразитів, мовленнєвих штампів.

Готуючи доповідь, слід  також мати на увазі, що за 10 хвилин, що надається під час захисту, в нормальному темпі можна проголосити 4 – 5 сторінок друкованого тексту (через 1,5 інтервали). Тому варто попіклуватися, щоб вкластися у відведений час.

Одна з важливих проблем роботи над доповіддю – композиційне оформлення майбутньої промови.

Воно може містити такі елементи композиції:

-         вступ;

-         з’ясування предмета дослідження;

-         викладання матеріалу;

-         підтвердження його конкретними прикладами, фактами;

-         висновки.

Доцільно звернути увагу,  що  для того, щоб  головна думка  була сприйнята правильно і чітко, необхідна своєрідна «підготовка», «входження» слухачів в тему дослідження, постановка проблеми. Цьому слугує початок  доповіді. Його мета  - настроїти слухачів на сприйняття доповіді,  оволодіти увагою аудиторії. Тому  розпочинати свій виступ доцільно з звернення до всіх слухачів, яке може бути  представлено у такій формі: «Поважні члени журі конкурсу-захисту наукових робіт, шановні учні, учителі, усі присутні! Дозвольте запропонувати вашій увазі основні результати  наукового дослідження на тему: «………».

Слід звернути увагу, що завдання висновків закріпити проголошену думку, зв’язати початок і кінець виступу, підсумувати висловлене. Наприкінці виступу доречним буде  подякувати усім присутнім за увагу.

Успіхів вам!